Наукове Товариство імені Шевченка – відоме у науковому, освітянському і культурологічному світі як перша українська національна академія наук. Створене НТШ 13 грудня 1873 року у Львові, як Літературне товариство ім. Т. Шевченка, з ініціативи відомих українських діячів М. Драгоманова О. Кониського, О. Огоновського. В. Шухевича І. Пулюя та інших науковців Східної і Західної України. Очолив Товариство громадсько-культурний діяч з Галичини, один з керівників народовців Кирило Сушкевич. Метою Товариства, в умовах, коли в Російській імперії набули чинності Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.), було відродити і розвивати українську літературу та мову, особливо на східноукраїнських землях.


Особливий науковий та організаційний поступ здійснено Товариством під головуванням Михайла Грушевського (1897–1913). У цей період великого розмаху набрав випуск численних серійних і монографічних видань, придбано декілька великих будинків, розпочато створення музеїв, бібліотеки та архіву. Товариство забезпечило становлення провідних загальнонаціональних часописів: щоденної газети «Діло» (з 1880 р.), двотижневика «Зоря» (1885–1897) та «Літературно-наукового вістника» (1898–1913). Головним серійним виданням НТШ упродовж усіх періодів його діяльності стали «Записки НТШ», засновані 1892 року. Особливо велику увагу їх виданню надавав Михайло Грушевський. Під редакцією М. Грушевського вийшло 107 томів ЗНТШ. Крім ЗНТШ, за головування М. Грушевського, також розпочато цілий ряд інших серійних видань. У 1895 р. започатковано серійний збірник «Джерела до історії України-Руси» (усього 22 томи), «Пам’ятки українсько-руської мови і літератури» (8 томів), «Етнографічний збірник» (40 томів), «Матеріали до українсько-руської етнології» (22 томи), «Студії з поля суспільних наук та статистики», «Часопись правнича і економічна». Крім того виходили «Збірник Історично-філософської секції», «Збірник Філологічної секції», «Збірник Математично-природописно-лікарської секції», «Лікарський збірник» та інші серійні видання.


Наукове товариство імені Шевченка поза межами України перебувало спочатку у Мюнхені, а після Другої світової війни діячі НТШ, що опинилися в еміграції, на своєму з’їзді в Баварії у 1947 році відновили діяльність НТШ. У зв’язку з міграцією переміщених осіб у різні країни вільного світу в діаспорі утворилося чотири краєві центри НТШ: в США (з 1947 р.), Канаді (1949) та Австралії (1950); західноєвропейський осередок НТШ переселився в Сарсель під Парижем.


Пріоритетним напрямом діяльності і в новітніх умовах НТШ є українознавство, як гарант збереження історичної пам’яті та етнокультурних цінностей українства, проведення досліджень з української мови, літератури інших культурних надбань українського народу, розбудови широкого спектра суспільних наук. НТШ бачить себе в ролі каталізатора націо- та державотворчих змін в українській науці та суспільстві, інституції, що утверджує націотворчу активність у суспільстві.


Наукові товариства ім. Шевченка за межами України, як і в минулому, залишаються духовними об’єднавчими центрами української діаспори. У нових умовах, коли відбувається становлення Української держави, вони сприяють утвердженню позитивного іміджу та суб’єктності України у світі. Організаційний зв’язок НТШ в Україні та діаспорі є запорукою успішного розвитку і процвітання світового українства.